Це потрібно знати!  

Великого значення для гармонійного розвитку набуває вироблення у молодших школярів життєво важливих фізичних якостей: спритності, сили, швидкості, витривалості, гнучкості, а також уміння довільно розслаблювати м'язи.

У молодшому шкільному віці природний фізіологічний розвиток рухових якостей має свої особливості: спритність і швидкість рухів розвиваються інтенсивніше, ніж сила і витривалість. Для методики фізичного виховання важливо враховувати те, що м'яз як орган відчуття дозріває раніше, ніж як робочий орган. У дітей з 7 до 13 років спостерігаються найбільші зрушення в розвитку координації рухів. З огляду на це, важливо правильно визначити зміст і методи фізичного виховання, які б сприяли розвитку в дітей рухових якостей відповідно до їхніх вікових особливостей.

 Програма з фізичної культури для учнів початкових класів приділяє велику увагу розвитку рухових якостей школярів. У кожному її розділі, присвяченому формуванню і вдосконаленню, рухових умінь і навичок, передбачено матеріал для розвитку рухових якостей. Вчителям фізичної культури необхідно орієнтуватися на цей матеріал і виходячи з умов школи, виділяти на кожному уроці певну кількість часу (6-12 хв) на розвиток рухових якостей учнів.

 Вправи для розвитку швидкості. 

1. Ривки та прискорення із різних вихідних положень (сидячи, лежачи,стоячи) за сигналом.

 2. Ривки з різною зміною напрямку руху.

 3. Імітування вправ (наприклад, виконання руху, як при ударі по м’ячеві).

 4. Швидкі переміщення з послідуючим імітуванням передачі м’яча чи нападаючого удару.

 5. Швидке переключення від одних дій до інших (наприклад, перекиди вперед після декількох передач м’яча).

 6. Гравці (учні) в парах розміщені на бокових лініях: один підкидає м’яча чим вище і втікає до протилежної лінії, інший біжить і підбиває м’яча двома руками знизу. Підбивши м’яч, учень ловить його і підкидає знову вгору.

Організаційно-методичні вказівки.

Швидкість вимагає виконання рухових дій в мінімальний для

 конкретної ситуації час. Вправи, що розвивають швидкість, не слід виконувати в стані втоми.

Вправи для розвитку спритності.

 1.Ходьба по гімнастичній лаві із рухами рук в різних напрямках.

2. Стрибки з місця на місце та з розбігу з поворотом на 180, 270 та 360.

3. З упору в присіді перекид вперед в упор в присіді.

 4.Те ж, але з перекидом назад.

 5.Перекид через плече.

6. Перекид: крок із випадом в бік, повернутись спиною в бік, і, торкаючись бедром підлоги, виштовхнути м’яча потім виконати перекид.

7. Стоячи спиною до стіни на відстані 2 метри, кинути м’яча за голову, повернутись і спіймати його.

 8.Гра в крузі двома – трьома м’ячами.

 В парах на відстані 6 метрів. Учень виконує передачу м’яча над собою, потім партнерові, після чого робить перекид вперед. Те ж саме виконує партнер.

9. Гра в захисті – один проти двох.

 Ходьба по гімнастичній лаві із одночасними передачами м’яча над собою.

 Організаційно-методичні вказівки.

Найбільш простий спосіб визначення спритності учнів слідуючий: з положення стоячи, ноги разом, руки на поясі, стрибком повернутися вліво; потім поміняти кут повороту – від початку стрибка до приземлення. Чим більший кут повороту, тим кращий результат.

Для розвитку спритності корисні рухливі та спортивні ігри, біг з перешкодами, різного роду стрибки, підйом штанги з затримкою в окремих позах, перенесення партнера різними способами тощо. Вправи для розвитку спритності краще виконувати на початку основної частини тренувального заняття, а рухливі та спортивні ігри - проводити в кінці. Обсяг вправ для розвитку спритності в рамках одного тренування повинен бути незначний, але виконувати їх потрібно частіше.